Чо́рна ра́да — перший україномовний історичний роман, написаний Пантелеймоном Кулішем 1846 року. У цій «хроніці історичних подій» автор відтворив відомі історичні події — чорну раду у Ніжині, яка відбулася 1663 року.

Проблематика

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

Композиція

Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епізоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорізькі суд і кара. Кульмінаційною сценою є сама Чорна рада 1663. У ній підступність демагога Івана Брюховецького бере гору.

У розв'язці Шрам рятує рідну Паволоч від Павла Тетері ціною власної голови. Та все ж фінал роману звучить оптимістично, адже на фоні історичного зламу росте нова сім'я — Петра і Лесі, що уособлює нове покоління.

Головні персонажі

Усіх персонажів твору можна умовно поділити на дві групи: реальні історичні постаті, діячі доби Руїни з одного боку і вигадані Кулішем, здебільшого романтичні образи, що є переважно представниками простого люду, козацтва.

До першої групи персонажів можна віднести:

• Павло Тетеря
• Яким Сомко
• Іван Брюховецький

До другої групи відносяться:

• козак Черевань
• Васюта
• Матвій Гвинтовка
• Вуяхевич
• полковник Шрам
• Кирило Тур
• Петро
• Леся
• інші

Але слід пам'ятати, що цей поділ досить умовний, оскільки є всі підстави вважати, що, наприклад, полковника Шрама Пантелеймон Куліш міг змалювати на основі даних про реальну історичну постать — полковника Шрамка. На користь цього свідчить перша, чорнова назва повісті — «Сотник Шрамко и его сыновья», існування реальної історичної постаті — полковника паволоцького полку Шрамка, який за деякими даними, невдовзі після Визвольної війни Богдана Хмельницького заснував свій хутір (зображений у романі) на Лівобережжі, який пізніше виріс у сучасне смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, село у якому народився і провів перші роки свого життя український гетьман Павло Полуботок (на хуторі Полуботівка). Один з представників роду Шрамків служив пізніше при гетьмані Івані Мазепі, інший — воював у складі військ УНР, Петра Врангеля і Антона Денікіна в часиГромадянської війни 1917—1921 рр. в Україні.

Також з хронік того часу довідуємось, що: Шрамко Юсько Степанович став писарем полковим. Отаман сотенний (1638-?) Кузьма Черевань став козаком сотні Корчовського (1649). [1]

Видання

Значення в українській літературі

«Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Його найбільшу вартість Богдан Лепкий вбачав у тому «смутку-тузі за кращими часами, в тій охоті вискочити з ярма, в тім пориві до героїчних учинків, які будяться в українського читача під впливом «Чорної ради»…»

Тарас Шевченко у своєму листі до Куліша писав:

Михайло Максимович про «Чорну раду» писав:

Микола Костомаров у своїй статті, в якій дає характеристику героїв та мови роману, пише:

На думку Миколи Зерова, головної тенденції роману, яку сформулював сам Куліш, — «показать политическое ничтожество Малороссии» — Костомаров не помічає. «Чорна рада», на його думку, однаково відзначає «и могущество, и слабость духовной жизни народа». Правда, те саме говорить і Куліш. Згадавши про «политическое ничтожество» старої України, він одночасно заявляє, «что не ничтожный народ присоединился в половине XVII в. к Московскому царству», що в тому народі були і характери, і почуття власної гідності, і «начала высшей гражданственности».

Цитати

• Блюдітеся, да не порабощені будете (Шрам)

• праведному чоловікові якої треба в світі награди? Гетьманство, багатство або верх над ворогом? Діти тілько ганяються за такими цяцьками; а хто хоть раз заглянув через край світу, той іншого блага бажає... Немає, кажеш, награди! За що награди? За те, що в мене душа лучча от моїх ближніх? А се ж хіба мала милость господня? Мала милость, що моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться?.. Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою? Химера! Слави треба мирові, а не тому, хто славен? Мир нехай навчається добру, слухаючи, як оддавали жизнь за людське благо; а славному слава у бога!

Література

	Портал «Література»
	Чорна рада (роман) у Вікіцитатах?
	Чорна рада (роман) у Вікіджерелах?

• Микола Зеров. Куліш: «Чорна Рада»
• Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну («Тарас Бульба» М.Гоголя і «Чорна рада» П.Куліша в світлі історичної романістики Вальтера Скотта). — К., 1993.
• Вороний М. Пантелеймон Куліш // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. — К., 1996. — С.566-575.
• Гречанюк Ю. Пригодницько-любовна інтрига в романі П.Куліша «Чорна рада»: історична ймовірність чи авторська вигадка // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. — Чернівці, 2003. — Кн. 2. — С.56-58.
• Гуляк А. Контрверсія роману П.Куліша «Чорна рада» // Наука і сучасність. 36. наук, праць. — К.: НПУ, 1998. — Вип. 1. — С. 171—181.
• Гуляк А. Пантелеймон Куліш — фундатор українського історичного роману // Мовознавство. Літературознавство. Методика. 36. наук, праць Уманського педуніверситету ім. П.Тичини. — Умань, 1999. — С.125-131.
• Івашків В. Пантелеймон Куліш і його «Чорна рада» // Куліш П. Чорна рада. Хроніка 1663 року. — К., 1991.
• Нахлік Є. Пантелеймон Куліш // Куліш П. Твори: В 2 т. — К., 1994. — Т.1. — С.5-36.
• Нахлік Є. Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель: У 2-х т. — К., 2007.
• Неділько В. Пантелеймон Куліш // Нові імена в програмі з української літератури. — К., 1993. — С.5-37.
• Пантелеймон Куліш і українське національне відродження: Доп. та повідомл. наук, конф., присв. 175-роковинам від дня народження письменника. — X., 1995.
• Слоньовська О. «Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали…»: (Аналіз роману П.Куліша «Чорна рада») // Дивослово. — 1994. — № 12. — С.11-16.
• Слюсар А. Про психологізм у «Чорній раді» П. О. Куліша // Літературознавство: Матеріали IV конгресу Міжнародної асоціації україністів (Одеса, 26-29 серпня 1999 p.). — К., 1996. — Кн. 1. — С.328- 334.
• Шубравський В. Перед світанком (Про творчість письменника П. О. Куліша) // Вітчизна. — 1969. — № 9. — С. 180—185.